Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

кого-что - не замечать

  • 1 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 2 просматривать

    просмотреть
    1) переглядати, переглянути, перегледжувати, перегле[я ]діти, передивлятися, передивитися, продивлятися, продивитися, (о мн.) попереглядати, поперегледжувати, попере[попро]дивлятися що. [Або зовсім не читала книжки, або тільки переглядала (Неч.-Лев.). Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.). Передивився ввесь рукопис]. -реть сочинение - переглянути (проглянути) писання (твір, працю);
    2) (проглядеть, пропускать, не заметив) неоглядати, недоглянути и недогледіти (недоглядіти), недодивлятися, недодивитися чого, проминати, проминути, пробачити, (прозевать) проморгати, проґавити що; (см. Проглядеть). [Я сховався в кущі, а він ішов та й пробачив мене (Лубенщ.)]. -реть несколько опечаток в корректуре - недогледіти (проморгати) декілька (друкарських) помилок у коректі;
    3) просмотреть на кого, на что известное время - продивитися на кого, на що якийсь час. -рел всю ночь на северное сияние - усю ніч продивився (усю ніч видивлявся) на північне сяйво (на північну заграву). -реть глаза - очі видивити. [Поки сина ожениш - очі видивиш]. -реть все окна - усі вікна видивитися. [Усі вікна видивилась, виглядаючи вас (Васильч.)]. Просмотренный -
    1) переглянутий, перегледжений;
    2) недоглянутий, недогледжений, недодивлений; проминутий, проморганий. -ться -
    1) переглядатися, бути переглянутим, перегледженим, передивлятися, бути передивленим;
    2) -реться - прогле[я]дітися, недодивитися. [Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись (Ном.)].
    * * *
    несов.; сов. - просмотр`еть
    1) (пересматривать, знакомиться с чем-л.) перегляда́ти, перегля́нути и перегляді́ти и поперегляда́ти, прогляда́ти, прогля́нути, передивля́тися, передиви́тися и попередивля́тися, продивля́тися, продиви́тися
    2) ( кого-что - не замечать) недогляда́ти, недогля́нути и недогляді́ти (кого-що, чого), недобача́ти, недоба́чити (кого-чого); ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти, -пущу́, -пустиш (кого-що)
    3) (несов.: смотреть в течение определённого времени) диви́тися [ці́лу годи́ну], пролива́тися

    Русско-украинский словарь > просматривать

  • 3 примечать

    приметить
    1) что - постерегати, постерегти, помічати, помітити, примічати, примітити, прикмечати и прикмечувати, прикмітити, кмі[е]тити, покмітити, укмічати, укмітити и укмітувати що: срв. Замечать, -метить. [Василь іде, похнюпившись, не примічаючи Наталі (Мирн.). Прикмітила, що він задумався (Н.-Лев.). Я й не вкметив, як він увійшов. Він перший постеріг (помітив) цю помилку];
    2) -чать за кем (наблюдать) - назирати, пильнувати кого; см. Наблюдать, Присматривать. [Бережіться, вас пильнують]. Примеченный - постережений, помічений, примічений, по[у]кмічений. -ться - постерегатися, помічатися, примічатися, бути постереженим, по[при]міченим, по[у]кміченим.
    * * *
    несов.; сов. - прим`етить
    1) поміча́ти, помі́тити, приміча́ти, примі́тити и запримі́тити; диал. прикміча́ти и прикме́чувати, прикмі́тити; ( подмечать) спостеріга́ти, спостерегти́, заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити
    2) (за кем-чем несов.: следить) сте́жити (за ким-чим), слідкува́ти (за ким-чим, кого-що), спостеріга́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > примечать

См. также в других словарях:

  • смотреть на кого-, что-л. сквозь розовые очки — Не замечать недостатков; идеализировать …   Словарь многих выражений

  • замечать — ЗАМЕЧАТЬ1, несов. (сов. заметить), кого что или с прид. изъясн. Воспринимать (воспринять) зрением кого , что л., особо обращая внимание на объект, выделяя, примечая его; Син.: Разг. заприметить, примечать [impf. to notice, observe, sight]. Они… …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • замечать — Примечать, подмечать, видеть, завидеть, следить, наблюдать, доглядеть, усмотреть, разглядеть, уловить. Обращать внимание, принимать что во внимание (в соображение, в расчет, в уважение, к сведению, к сердцу), быть внимательным. Замечать кому,… …   Словарь синонимов

  • замечать — глаг., нсв., ??? Морфология: я замечаю, ты замечаешь, он/она/оно замечает, мы замечаем, вы замечаете, они замечают, замечай, замечайте, замечал, замечала, замечало, замечали, замечающий, замечаемый, замечавший, замечая; св. заметить 1. Если вы… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Замечать — I несов. перех. 1. Воспринимать зрением; видеть. 2. Воспринимать слухом; улавливать. 3. Чувствовать, ощущать. отт. Обнаруживать, устанавливать. 4. Обращать внимание на кого либо или на что либо. 5. Запоминать по каким либо признакам; примечать.… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Оно пришло из далёкого космоса — It Came from Outer Space Жанр фильм ужасов кинофантастика Режиссёр Джек Арнольд Продюсер Уил …   Википедия

  • Брать на примету — кого, что. Прост. Замечать, иметь в виду кого л., что л. Ф 1, 39 …   Большой словарь русских поговорок

  • ПРИМЕТА — Держать на примете кого, что. Разг. Иметь в виду кого л., что л. ФСРЯ, 356. Брать на примету кого, что. Прост. Замечать, иметь в виду кого л., что л. Ф 1, 39. Не в примету кому. Прост. Неясно, незаметно, неизвестно кому л. что л. ФСРЯ, 356; СДГ 3 …   Большой словарь русских поговорок

  • цвет — 1. ЦВЕТ, а ( у), предлож. в цвете; мн. цвета; м. 1. Свойство тела вызывать зрительное ощущение в соответствии со спектральным составом отражаемого или испускаемого им видимого излучения; окраска. Белый, красный, синий ц. Светлые, тёмные цвета.… …   Энциклопедический словарь

  • Брать на примету — кого, что. ВЗЯТЬ НА ПРИМЕТУ кого, что. Прост. Замечать, иметь в виду кого либо или что либо. Олег развил перед товарищами свой план действия: присматриваться к молодёжи, брать на примету наиболее верных, стойких, годных к работе (А. Фадеев.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Взять на примету — БРАТЬ НА ПРИМЕТУ кого, что. ВЗЯТЬ НА ПРИМЕТУ кого, что. Прост. Замечать, иметь в виду кого либо или что либо. Олег развил перед товарищами свой план действия: присматриваться к молодёжи, брать на примету наиболее верных, стойких, годных к работе… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»